прошуміти

-млю́, -ми́ш; мн. прошумля́ть; док.

1) Видати або викликати шум.

2) Пройти, проїхати, пролетіти і т. ін. з шумом. || Пройти з дощем, снігом, вітром (про грозу, бурю і т. ін.). || перен. Пройти, закінчитися, минути (про певний відрізок часу або якусь подію). || безос.

3) Шуміти якийсь час.